Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ голови Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.11.2018 № 22-д/г
|
ПОРЯДОК
щодо організації роботи у Деснянському районному суді м. Чернігова із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами
Порядок щодо організації роботи у Деснянському районному суді м. Чернігова із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами (далі – Порядок) підготовлено на підставі Закону України "Про запобігання корупції", Методичних рекомендацій щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) від 06.07.2017 № 286.
Цей Порядок розрахований для використання у роботі у Деснянському районному суді м. Чернігова (далі – суд).
Порядок має інформаційно-роз'яснювальний характер та не встановлює нових правових норм.
Терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про запобігання корупції", "Про інформацію".
Національне агентство, а також інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування (далі – органи) забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (далі – Закон) іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв'язку.
Повідомлення про порушення вимог Закону може бути здійснене працівником суду без зазначення авторства (анонімно).
Вимоги до анонімних повідомлень про порушення вимог Закону та порядок їх розгляду визначаються Законом.
Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Анонімне повідомлення про порушення вимог Закону підлягає перевірці у термін не більше п'ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, голова суду або особа, яка виконує його обов’язки продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.
Закон не містить спеціальних строків перевірки повідомлень, поданих викривачем із зазначенням авторства. У зв'язку з цим для врегулювання зазначеного питання необхідно керуватися положеннями частини п'ятої статті 53 Закону.
У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону голова суду або особа, яка виконує його обов’язки вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Судді та працівники апарату суду (далі – працівники суду) у разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками суду зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.
Перелік встановлених Законом вимог, заборон та обмежень, порушення яких є правопорушенням, пов'язаним з корупцією, наведений у додатку 1.
Для визначення спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції, якого необхідно повідомити про вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, необхідно керуватися додатком 2. Так у додатку 2 наведено перелік корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, за які законом встановлено кримінальну та, відповідно, адміністративну відповідальність, визначено підслідність кримінальних правопорушень, а також які посадові особи мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Розгляд повідомлень про порушення вимог Закону, згідно із підпунктом 9 пункту 5 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року № 706, має здійснювати уповноважений підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції (далі – уповноважений підрозділ (особа).
Організацію роботи з повідомленнями про порушення вимог Закону засновано на таких засадах:
1) знання та обізнаність: інформування про можливість подати повідомлення та повноваження органу щодо його розгляду;
2) доступність: забезпечення безперешкодного доступу для подання повідомлення, процес подання таких повідомлень має бути зручним;
3) довіра: інформування про виконання державних гарантій захисту викривачів;
4) відповідальність: забезпечення головою суду або особою, яка виконує його обов’язки роботи з повідомленнями;
5) ефективність: реагування на випадки порушення вимог Закону;
6) прозорість: інформування викривачів про те, як розглядаються їхні повідомлення;
7) аналіз та вивчення: систематичний перегляд і коригування організації роботи з повідомленнями.
Принципи організації роботи з повідомленнями про порушення вимог Закону:
1) доброчесність: поведінка працівника суду має відповідати вимогам закону та загальновизнаним етичним нормам;
2) захист прав викривачів: працівники суду, які мають доступ до повідомлень, повинні розуміти ризики для викривачів, пов'язані з поданням повідомлення, а також подальшим встановленням фактів порушення вимог Закону;
3) конфіденційність: у процесі збору, використання та збереження інформації працівники суду повинні виконувати вимоги законодавства щодо нерозголошення інформації про викривача;
4) зворотній зв'язок: рекомендується підтримувати зв'язок з викривачем, навіть якщо повідомлення надане анонімно;
5) неупередженість: повідомлення слід розглядати по суті та без жодних упереджень, які можуть виникати у результаті попередніх контактів викривача з судом;
6) об'єктивність: одержаній при розгляді повідомлення інформації має бути дана повна та об'єктивна оцінка;
7) рівність: слід забезпечити однакове ставлення до всіх викривачів, незалежно від віку, статі, національної приналежності, віросповідання тощо.
III. Організація роботи з повідомленнями
Для належної організації роботи з повідомленнями про порушення вимог Закону судом розроблено Порядок щодо організації роботи із повідомленнями. Цей Порядок регламентує весь механізм роботи з повідомленнями від їх отримання до прийняття кінцевого рішення за результатами завершення їх розгляду.
У Порядку передбачено такі етапи: отримання, реєстрація, розгляд та облік повідомлень, інформування викривача про прийняте рішення.
Ефективність розгляду повідомлень залежить також і від того, скільки ланок у проходженні документа та прийнятті рішень передбачається. За рахунок зменшення етапів руху документа (отримання –сортування/класифікація/категоризація – розгляд/перевірка – прийняття рішення) зменшується і кількість залученого персоналу, а в підсумку зменшуються ризики недотримання засад та принципів організації роботи з повідомленнями.
Таким чином, для забезпечення ефективності розгляду повідомлень максимально зменшено етапи руху повідомлень, щоб вони безпосередньо потрапляли до уповноваженого працівника суду.
У Порядку максимально детально описано як проводити перевірку фактів, на які посилається у повідомленні викривач, та прийняття обґрунтованого рішення або передання повідомлення і матеріалів перевірки спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
Важливим елементом організації роботи із повідомленнями є визначення основних корупційних ризиків, які існують у діяльності суду. Це може сприяти плануванню заходів щодо виявлення проявів корупції в суді та допоможе спрямовувати діяльність уповноважених працівників суду.
Відповідно до засад організації роботи з повідомленнями про порушення вимог Закону, з метою забезпечення довіри викривачів суду необхідно оприлюднювати таку інформацію:
Уся інформація надається в доступній формі, з посиланням на законодавчі положення.
Повідомлення про порушення вимог Закону може бути як письмовим, так і усним.
Письмове повідомлення може надійти:
Усне повідомлення може надійти засобами телефонного зв’язку.
Механізм надання повідомлень суду:
Для ефективного прийому повідомлень складено опитувальний лист (додаток 3).
Особистий прийом здійснюється головою суду або особою, яка виконує його обов’язки: понеділок-четвер з 08.00 год. до 17.00 год та п’ятниця – з 08.00 год. до 16.45 год. Під час особистого прийому доцільно використовувати опитувальний лист для прийому повідомлень через спеціальну телефонну лінію (додаток 3).
У разі направлення повідомлення поштою у ньому слід робити позначку такого змісту: "Про корупцію".
Реєстрація повідомлення про порушення вимог Закону є початком офіційного процесу роботи з повідомленням. Працівник суду, відповідальний за ведення реєстрації кореспонденції, попереджається про відповідальність за розголошення інформації, що міститься у повідомленні. Реєстрацію повідомлень здійснювати таким чином, щоб забезпечити облік повідомлень, що може включати кількість повідомлень, що надійшли, стан виконання, результати розгляду.
Для забезпечення чітких та узгоджених дій щодо розгляду повідомлення визначено і документально оформлено Схему стандартної процедури розгляду таких повідомлень (додаток 4), яка складається з таких етапів:
1) з'ясувати, чи відповідає отримане повідомлення за своїм змістом вимогам Закону. Якщо не відповідає, тоді за анонімним повідомленням про це необхідно інформувати голову суду, або особу яка виконує його обов’язки, а за неанонімним повідомленням повідомити викривачу;
2) у разі, якщо повідомлення за своїм змістом відповідає вимогам Закону, необхідно:
з'ясувати, чи є наведені у повідомленні інформація та факти про порушення вимог Закону предметом розгляду органу. Якщо це виходить за межі компетенції суду, таке повідомлення необхідно надіслати для розгляду до відповідного спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції. За неанонімним повідомленням про це також необхідно повідомити викривачу;
з'ясувати, хто є суб'єктом ймовірного вчинення порушення вимог Закону. Якщо це керівництво суду чи уповноважений працівник суду, тоді зазначене повідомлення необхідно надіслати для розгляду до відповідного спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції. У разі, якщо це інший працівник суду, таке повідомлення підлягає перевірці, про результати якої необхідно інформувати голову суду або особу, яка виконує його обов’язки. За неанонімним повідомленням про це також необхідно повідомити викривачу.
У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог Закону голова суду або особа, яка виконує його обов’язки вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
У зв'язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог Закону викривач може повідомляти про переслідування його або його близьких осіб. У разі надходження інформації про:
наявність загрози життю, житлу, здоров'ю та майну викривача або його близьких осіб – рекомендується звернутися до правоохоронних органів щодо застосування правових, організаційно-технічних та інших спрямованих на захист від протиправних посягань заходів, передбачених Законом України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві";
звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання з боку голови суду або керівника апарату суду іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозу таких заходів впливу щодо викривача або члена його сім'ї – рекомендується звернутися до Національного агентства.
По кожному отриманому повідомленню рекомендується формувати відповідну справу.
Встановити, що посадовими особами, залученими до роботи із повідомленнями є – голова суду або особа, яка виконує його обов’язки; працівники апарату суду, відповідальні за розгляд повідомлення щодо порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», внесеними викривачами.
Найважливішими серед основних правил етичної поведінки державного службовця, які наведені в розділі VI "Правила етичної поведінки" Закону, є такі: пріоритет державних інтересів, політична нейтральність, неупередженість, компетентність і ефективність, нерозголошення інформації, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень та ін. Вказані засади добросовісної поведінки мають бути обов'язковими для працівників суду на всіх етапах роботи з повідомленням від його отримання до прийняття рішення за результатами його перевірки.
Працівникам суду, залученим до процесу роботи з повідомленнями, забороняється розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, що міститься у повідомленні, а також будь-яку іншу інформацію, пов'язану з прийняттям та розглядом повідомлення, крім випадків, встановлених законом.
Уповноважені працівники суду відіграють ключову роль у забезпеченні швидкого реагування на повідомлення викривачів. Вони можуть бути наділені повноваженнями для прийняття рішень з метою оперативного розгляду повідомлень та, якщо можливо, для належного реагування на прояви порушення вимог Закону вже на ранніх етапах роботи з конкретним повідомленням, а також на отримання від працівників апарату суду необхідної у зв'язку з розглядом повідомлення інформації з метою сприяння у перевірці повідомлень та прийнятті рішень.
Для досягнення зазначених цілей працівники суду, залучені до процесу роботи із повідомленнями, можуть проходити відповідні навчання з усіх питань, які стосуються розгляду повідомлень. Працівники суду, залучені до процесу роботи із повідомленнями, можуть проводити наради, щоб забезпечити постійний аналіз та подальше вдосконалення розгляду повідомлень.
З метою належної організації процесу роботи із повідомленнями про порушення вимог Закону працівники суду, залучені до процесу отримання, обробки та прийняття рішень за повідомленнями можуть бути притягнені до відповідальності.
При визначенні міри відповідальності рекомендується використовувати відповідні положення загальних та галузевих нормативно-правових актів, що містять положення про відповідальність кожної категорії працівників, які виконують конкретні завдання на кожному етапі роботи із повідомленнями. Серед загальних законодавчих актів є Закони "Про державну службу " та КЗпП України.
Важливим джерелом визначення міри відповідальності кожної особи можуть бути галузеві правила щодо діяльності посадових осіб та їх відповідальності. Ці правила мають бути орієнтиром для належної поведінки під час виконання функцій, передбачених відповідним порядком роботи із повідомленнями, та застосовуватись при вирішенні питання про притягнення до відповідальності відповідальних осіб, передусім дисциплінарної.
Оскарження рішень, дій, бездіяльності
Контроль за додержанням визначених органом вимог щодо організації роботи із повідомленнями про порушення вимог Закону є важливим для визначення відповідності механізму розгляду повідомлень встановленим принципам, а також оцінки рівня його ефективності та дієвості. Це постійний процес, який дає можливість своєчасно виявляти недоліки та, відповідно, виправляти їх. Елементами вказаного контролю можуть бути:
впровадження моніторингу виконання в суді вимог щодо організації роботи із повідомленнями;
впровадження звітності про кількість і види повідомлень, результатів їх розгляду;
періодичне розміщення на сайті органу інформації про результати розгляду повідомлень.
Рішення, прийняті за результатами розгляду повідомлень можуть бути оскаржені.
З метою проведення постійного моніторингу виконання завдань у сфері запобігання корупції, передбачених Законом, важливо проводити постійний аналіз роботи із повідомленнями про порушення вимог Закону.
Уповноваженим працівникам суду рекомендується систематично аналізувати матеріали розгляду повідомлень, узагальнювати їх результати, з'ясовувати причини, що породжують повторні звернення викривачів, а керівникам органів здійснювати контроль за забезпеченням вказаного аналізу.
Аналітичні матеріали, що не містять інформації з обмеженим доступом та загальні результати роботи із повідомленнями рекомендується розміщувати на веб-сайті органу.
Для того, щоб розширити практику повідомлень та стимулювати потенційних викривачів, рекомендується в чіткій та доступній формі інформувати громадян про законодавчі гарантії захисту та наявність каналів надсилання повідомлень.
Оскільки бажання особи повідомляти про порушення вимог Закону залежить від усвідомлення прав, обов'язків та гарантій, для викривачів також рекомендується інформувати працівників органу, що вони або члени їх сімей не можуть бути звільнені чи примушені до звільнення, притягнуті до дисциплінарної відповідальності чи піддані з боку керівника іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв'язку з повідомленням ними про порушення вимог Закону іншою особою.
Відповідну інформацію рекомендується розміщувати на веб-сайті органу. Крім того, на інформаційних стендах інформувати працівників про їх права та обов'язки у разі підозри або виявлення порушень вимог Закону. Інформація має включати методи і канали для повідомлень, а також гарантії для працівників.
З Порядком щодо організації роботи із повідомленнями необхідно ознайомити усіх працівників суду.
У разі виявлення корупційного правопорушення передбачена адміністративна відповідальність відповідно до статті 172 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а у разі встановлення таких фактів уповноваженій особі рекомендується повідомляти про це Національне агентство.
Порядок розробив:
керівник апарату суду __________________ Т.В. Піка
Додаток 1
до Порядку щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами
Перелік встановлених Законом України «Про запобігання корупції» вимог, заборон та обмежень
Додаток 2
до Порядку щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами
(розділ I)
Перелік корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією, за які законом встановлено кримінальну/адміністративну відповідальність, визначення підслідності кримінальних правопорушень
Перелік корупційних правопорушень, за вчинення яких передбачено кримінальну відповідальність
Відповідно до примітки до статті 45 Кримінального кодексу України корупційними злочинами, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, згідно з цим Кодексом вважаються злочини, передбачені:
статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);
статтею 262 (викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем);
статтею 308 (викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);
статтею 312 (викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем);
статтею 313 (викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням);
статтею 320 (порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів);
статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження);
статтею 410 (викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем).
Згідно з приміткою до статті 45 Кримінального кодексу України також корупційними злочинами, відповідно до цього Кодексу, вважаються злочини передбачені:
статтею 210 (нецільове використання бюджетних коштів, здійсненню видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням);
статтею 354 (підкуп працівника підприємства, установи чи організації);
статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем);
статтею 364 1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми);
статтею 365 2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги);
статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірно вигоди службовою особою);
статтею 368 2 (незаконне збагачення);
статтею 368 3 (підкуп службової особи юридичної особи приватного праві незалежно від організаційно-правової форми);
статтею 368 4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги);
статтею 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоді службовій особі);
статтею 369 2 (зловживання впливом).
Згідно з статтею 216 Кримінального процесуального кодексу Україні встановлена така підслідність щодо досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень:
Національна поліція України - щодо злочинів, передбачених статтями 262, 308, 312, 313, 320, 357, 364 1, 365 2, 368 3, 368 4 Кримінального кодексу України.
Національне антикорупційне бюро України - щодо злочинів передбачених статтями 191, 210, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 368, 368 2, 369, 369 2, 410 Кримінального кодексу України якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) злочин вчинено:
Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національно ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовленню України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, членом Раді Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і обороні України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;
державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";
депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
суддею, суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1 - 4, 5 - 11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";
особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової та митної справи III рангу і вище;
військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369 2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Перелік правопорушень, пов'язаних з корупцією за вчинення яких передбачено адміністративну відповідальність
Відповідно до глави 13-А "Адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією" Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність передбачена за:
порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (стаття 174 4);
порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків (стаття 172 5);
порушення вимог фінансового контролю (стаття 172 6);
порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (стаття 172 7);
незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (стаття 172 8);
невжиття заходів щодо протидії корупції (стаття 172 9).
Згідно зі статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені статтями 172 4 - 172 9, мають право складати уповноважені на те посадові особи Національної поліції України та Національного агентства з питань запобігання корупції.
Перелік правопорушень, пов'язаних з корупцією, за вчинення яких може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (не є виключним)
|
Додаток 3 до Порядку щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами (розділ III) |
Зразок опитувального листа
Працівникам суду під час отримання повідомлень про порушення вимог Закону телефонним зв'язком рекомендується використовувати цей опитувальний лист для фіксації довідкової інформації. Опитувальний лист пристосований до конкретних потреб суду.
Перелік питань:
1) ім'я та контактна інформація: Ви готові надати нам свою контактну інформацію? Ця інформація не буде передаватись нікому без Вашої прямої згоди. Ви також може залишитися анонімним; однак зауважте, що розслідування справи часто вимагає додаткової інформації і може виникнути необхідність зв'язатися з Вами, а це можливо тільки якщо ми матимемо Вашу контактну інформацію.
Ім'я, прізвище, контактна інформація (номер телефону, електронна адреса), рід занять, стать, вік.
2) у чому Ви бачите прояв корупції? Надайте детальний опис випадку.
3) чи стосується випадок: 1 електронних декларацій, конфлікту інтересів, політичної корупції, порушень антикорупційних законів, іншого питання (спробуйте зазначити категорію)?
4) де і в якому регіоні стався випадок (область, місце, організація)?
5) коли стався випадок (час)?
6) коли та яким чином Ви дізналися про цей випадок?
7) чи знають інші люди про цей випадок? Якщо так, чи можете Ви сказати, хто саме?
8) чому, на Вашу думку, цей випадок включає неправомірне або навіть злочинне діяння?
9) чи траплялися такі випадки в минулому? Якщо так, чи надавалося повідомлення про них раніше, і які заходи були вжиті у зв'язку із ними?
10) чи обіцялася або надавалася комусь перевага в описаному випадку? Якщо так, хто і кому обіцяв чи надавав перевагу? Що було обіцяно, чому і яким чином відповідним особам/організаціям обіцялася або надавалася перевага?
11) чому Ви вирішили повідомити про цей випадок?
12) чи надавалася інформація про зазначений вище випадок кудись ще? Якщо так, куди/кому?
13) чи бажаєте Ви щось додати?
|
Додаток 4 до Порядку щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами (розділ III) |
Схема стандартної процедури розгляду повідомлень про порушення вимог Закону
_03_03.png)
