Пам’ятка присяжним

ПАМ’ЯТКА ПРИСЯЖНИМ

1. Хто такі присяжні?

Відповідно до статті 127 Конституції України у визначених законом випадках правосуддя в Україні здійснюється за участю присяжних.

Інститут присяжних (незважаючи на законодавче закріплення та визначений Конституцією України правовий статус присяжних) – є новелою українського законодавства, оскільки механізм реалізації та функціонування цього інституту  з’явився у кримінальному судочинстві лише із прийняттям в 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу , а у цивільному процесі – на реалізацію положень законів, що були запроваджені у зв’язку із проведенням конституційної реформи в Україні (Закон України «Про внесення змін до Конституції в частині правосуддя» та Закон України «Про судоустрій і статус суддів», що були прийняті Верховною Радою України одночасно 02 червня 2016 року та набрали чинності 30 вересня 2016 року).

Участь у здійсненні правосуддя в якості присяжних можуть брати тільки ті громадяни, які включені у списки присяжних та визначені за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду конкретної справи.

2. Чому обрали саме Вас?

Відповідь на це питання є простою: тому що Ви погодились бути присяжним та відповідаєте вимогам присяжного, визначеним законодавством, а саме:

Ви – громадянин України, який досяг тридцятирічного віку але не досяг шістдесяти п’яти років, вільно володієте державною мовою і постійно проживаєте на території Деснянського районного суду м. Чернігова;

Ви не визнавались судом обмежено дієздатним або недієздатним;

Ви не маєте хронічних психічних чи інших захворювань, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

Ви не маєте незнятих чи непогашених судимостей;

Ви не є народним депутатом України, членом Кабінету Міністрів України, суддею, прокурором, працівником правоохоронного органу (органів правопорядку), військовослужбовцем, працівником апарату судів, іншим державним службовцем, посадовою особою органів місцевого самоврядування, адвокатом, нотаріусом, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя:

на Вас протягом останнього року не накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

3. Протягом якого строку Вас зможуть залучати до виконання обов’язків присяжного?

Список присяжних затверджується один раз на три роки. Тобто, протягом трьох років з моменту затвердження списку Вас можуть залучати для здійснення правосуддя як присяжного.

4. Скільки часу може зайняти Ваша участь в якості присяжного?

Суд залучає присяжного для здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік, а якщо розгляд справи, розпочатої за Вашої як присяжного участі не закінчився до моменту закінчення вказаного строку, – на весь строк розгляду такої справи.

5. Хто визначає присяжних для здійснення правосуддя у конкретній судовій справі?

Добір присяжних до участі у здійсненні правосуддя здійснюється зі списку присяжних у порядку черговості за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Про те, що система обрала до участі у конкретній справі саме Вас, Ви дізнаєтесь із письмового запрошення, яке суд надішле Вам не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. При цьомк запрошення, окрім інформації щодо дати і місця розгляду справи, буде містити інформацію про права і обов’язки присяжного, вимоги до присяжного та підстави для увільнення від виконання обов’язків присяжного.

6. Чи відпустять Вас з роботи?

Одночасно із запрошенням, яке надсилається Вам, суд направляє письмове повідомлення для роботодавця, в якому повідомляє, що Вас залучено для виконання обов’язків присяжного.

Роботодавець на підставі такого повідомлення зобов’язаний увільнити Вас від роботи на час виконання таких обов’язків зі здійснення правосуддя.

Відмова від увільнення від роботи вважається неповагою до суду.

На час виконання Вами обов’язків присяжного у суді за Вами за основними місцем роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Крім того, час виконання Вами обов’язків присяжного в суді зараховується до всіх видів трудового стажу.

Під час виконання Вами обов’язків присяжного без Вашої згоди не допускається звільнення Вас з роботи або переведення на іншу роботу.  

7. Чи оплачується робота присяжного?

Так, присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, що розраховується, виходячи з посадового окладу судді Деснянського районного суду м. Чернігова, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Виплата вказаної винагороди здійснюється ТУ ДСА України у Чернігівській області (м. Чернігів, вул. Гонча, 37) на підставі Вашої заяви, до якої потрібно додати копію паспорта громадянина України, копію облікової картки платника податків та копію довідки банку про відкриття рахунка.

ТУ ДСА України у Чернігівській області не пізніше наступного дня після отримання Вашої заяви звертається до Деснянського районного суду м. Чернігова для отримання підтвердження виконання Вами як присяжним обов’язків у суді.

Деснянський районний суд м. Чернігова не пізніше трьох днів на такий запит ТУ ДСА надає довідку, підписану головуючим суддею у справі, в якій Ви брали участь як присяжний, про виконання або невиконання Вами обов’язків у суді із зазначенням фактично відпрацьованого часу на підставі табеля обліку робочого часу. При цьому табель обліку робочого часу присяжного складається секретарем судових засідань на підставі відомостей журналу судового засідання за відповідний місяць, в якому відбувається розгляд справи за Вашою участю, як присяжного.

ТУ ДСА України у Чернігівській області протягом п’яти робочих днів після отримання від суду підтвердження виконання Вами як присяжним обов’язків у суді здійснює перерахування коштів  на Вашу користь через відповідні органи Державної казначейської служби України в разі наявності кошторисних призначень та відкритих асигнувань з відрахуванням податків і зборів відповідно до законодавства.

8. Чи компенсується присяжним транспортні та інші витрати?

Так, чинне законодавство передбачає, що присяжним відшкодовується витрати на проїзд, винаймання житла та добові.

Відшкодування проводиться ТУ ДСА України у Чернігівській області в порядку та розмірах, що установлюються Кабінетом Міністрів України для відряджень в межах України.

9. Чи поширюються і на присяжного гарантії недоторканості?

Гарантії незалежності і недоторканості суддів, установлені законом, поширюються на присяжних лише на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя. Але за обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання обов’язків.

10. Чи можна відмовитись від обов’язків присяжного?

Відмова від обов’язків присяжного чинним законодавством не передбачена. Але за відповідних обставин голова суду:

• має право увільнити присяжного від виконання ним таки обов’язків на підставі заяви присяжного, що подається до початку виконання обов’язків у разі:
• перебування присяжного у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також якщо присяжний має дітей дошкільного чи молодшого віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
• якщо присяжний після включення до списку присяжних обійняв посаду керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
• якщо присяжний через свої релігійні переконання вважає для себе неможливим участь у здійсненні правосуддя;
• якщо голова суду визнає поважними причини, на які присяжний посилається в своїй заяві;
• зобов’язаний увільнити присяжного незалежно від наявності заяви, якщо стало відомо, що присяжний:
• визнаний судом обмежено дієздатним або недієздатним;
• захворів на хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконання обов’язків присяжного;
• був засуджений має незняту чи непогашену судимість;
• якщо обраний/призначений народним депутатом України, членом Кабінету Міністрів України, суддею, прокурором, працівником правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовцем, працівником апаратів судів, іншим державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, адвокатом, нотаріусом, членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• протягом останнього року був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• досяг шістдесяти п’яти років.

Крім того, присяжний може бути увільнений від виконання обов’язків у конкретній справі, якщо буде задоволено його відвід/самовідвід у порядку, передбаченому процесуальним законодавством або за подання головуючого судді.

Також присяжного може бути усунуто від подальшої участі в судового розгляді кримінального провадження у таких випадках:

• у разі невиконання присяжним обов’язків;
• за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

11. В яких категоріях справ цивільного процесу бере участь присяжний?

Присяжні беруть участь у здійсненні правосуддя за такими категоріями цивільних справ, що розглядаються в порядку окремого провадження:

• обмеження цивільної дієздатності, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
• визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
• усиновлення;
• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• примусова госпіталізація до протитуберкульозного закладу.

При цьому складу суду є колегіальним – один професійний суддя і двоє присяжних.

Слід також зазначити, що окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тобто в окремому провадженні розглядаються справи, в яких немає спору про права особи.

12. Яка процедура відбору присяжних для кримінального провадження?

Присяжні залучаються для розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, якщо за скоєння злочину, в якому обвинувачується особа, передбачено покарання у вигляді довічного ув’язнення і сам обвинувачений подав клопотання про розгляд його справи судом присяжних.

До складу такого суду входять два професійні судді та троє присяжних. Але відбір цих трьох присяжних відбувається за чітко встановленою законодавством процедурою.

Так, спочатку для судового розгляду автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних, відбираються сім присяжних.

Усі сім присяжних викликаються до суду та після відкриття судового засідання, повідомлення головуючим суддею присяжним, яке провадження підлягає розгляд роз’яснення їм прав та обов’язків, а також умов їх участі в судовому розгляді, –  відбувається наступний етап відбору присяжних.

Під час такого відбору кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину, та заявити собі самовідвід.

Крім того, у ході відбору присяжних головуючий з’ясовує, чи немає підстав, які перешкоджають залученню громадянина як присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами.

    Для здійснення обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним запитання.

Кожному із присяжних учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених КПК України. Зокрема, якщо присяжний брав участь у справі як свідок, перекладач, експерт, якщо він або його родичі зацікавлені в результаті розгляду тощо.

Якщо в результаті такого відбору присяжних залишилося більше, ніж це необхідно, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду із числа присяжних, що е були звільнені або відведені від участі в розгляді справи. Якщо ж в результаті присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Після відбору трьох основних присяжних відбираються двоє запасних.

Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді.

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим, та приймають присягу такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю виконувати свої обов’язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині».

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов’язки та компетенція йому зрозумілі.

13. Правила поведінки присяжного, який бере участь в судовому процесі.

Ви повинні вчасно приходити до початку кожного судового засідання і сумлінно виконувати покладені на Вас обов’язки.

Ви зобов’язані правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод для Вашої участі в судовому розгляді справи, Ваших стосунків з особами, які беруть участь у справі, та поінформувати про обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе.

Ви повинні дотримуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого.

Ви не маєте права відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду.

Ви маєте право брати участь в дослідженні всіх доказів в судовому засіданні.

Ви маєте право робити нотатки під час судового засіданні та користуватись ними під час прийняття рішення у нарадчій кімнаті. 

Ви повинні уважно слухати запитання та відповіді протягом усього процесу.

Ви маєте право з дозволу головуючого ставити запитання учасникам процесу: заявнику, свідкам, заінтересованим особам у цивільному процесі та обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються, – у кримінальному процесі.

Ви можете просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, у тому числі ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа у кримінальному провадженні.

Ви не маєте права спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, по суті цивільного чи кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються під час таких проваджень (в тому числі – із прокурором, захисником, обвинуваченим, потерпілим, заявником, зацікавленою особою та іншими учасниками провадження).

Ви повинні негайно доповісти головуючому, якщо хто-небудь намагався обговорити з Вами справу, в якій Ви берете участь як присяжний.

Ви не маєте права свідчити як свідок про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку, або розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, які стали відомі у зв’язку з виконанням обов’язку присяжного.

Ви не повинні ставити незалежним слідчим та самостійно займатись розслідуванням кримінального провадження, збирати відомості, що стосуються кримінального чи цивільного провадження, поза судовим засіданням.

Ви повинні бути неупередженим і уникати в ході процесу коментарів про своє ставлення до розглянутої кримінальної справи.

Ви не маєте права утримуватися від голосування, що відбувається у нарадчій кімнаті , крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а Ви як присяжний голосували за виправдання обвинуваченого.

Ви маєте право викласти письмово окрему думку (або просити головуючого про допомогу у складанні такої думки), якщо не згодні із прийнятим більшістю від складу суду рішення. Така думка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

14. Потрібно пам’ятати, що бути присяжним – це не тільки велика честь, а й відповідальність!

Так, чинне законодавство передбачає, що присяжні під час виконання своїх обов’язків в суді (тобто під час залучення до розгляду конкретної справи) стають суб’єктами, на яких поширюється Закон України «Про запобігання корупції».

А це означає, що на Вас розповсюджується обов’язок у порядку і строки, визначені розділом VII (статті 45-52) вказаного Закону, подати електронну декларацію.

У разі якщо протягом року Ви будете брати участь у розгляді цивільної чи кримінальної справи, у строку до 1 квітня наступного року Ви повинні подати декларацію.

У разі припинення діяльності, пов’язаної з виконанням обов’язків присяжного, Ви зобов’язані подати електронну декларацію, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а наступного року після припинення діяльності – подавати декларацію за минулий рік.

За порушення законодавства щодо запобігання корупції передбачено адміністративну і кримінальну відповідальність, зокрема:

• несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 172⁶ КУпАП);
• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга статті 172⁶ КУпАП);
• подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга статті172⁶ КУпАП);
• за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України«Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації - карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (статті 366¹ КК України);
• набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі - караються позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (стаття 368² КК України).

Крім того, на час виконання обов’язків присяжного Ви стаєте спеціальним суб’єктом, для яких Кримінальний кодекс передбачає кримінальну відповідальність за вчинення таких злочинів:

• зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, - карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 364 КК України);
• зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга статті 364 КК України);
• подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України«Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації - караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (366¹ КК України);
• прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (частина перша статті 368 КК України);
• діяння, передбачене частиною першою статті 368 КК України, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (частина друга статті 368 України).

15. До кого Ви можете звернутись, якщо під час здійснення обов’язків присяжного у Вас виникнуть питання?

З приводу питань, що стосуються виконання обов’язків присяжного, в Деснянському районному суді м. Чернігова Ви можете звертатись:

• до голови суду Кузюри Миколи Миколайовича за тел. (04622) 33181;
• до керівника апарату суду Піка Тетяни Вікторівни або заступника керівника апарату суд Давиденко Ліди Григорівни за тел. (0462) 674346;
• до головуючого у справі, прізвище, ім’я, по батькові якого та номер телефону якого зазначаються у листі-виклику, що надсилається на Вашу адресу;
• за електронної адресою іnbox@ds.cn.court.gov.ua;
• факсом (04622) 33181.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: ВИ Є ВАЖЛИВОЮ ЧАСТИНОЮ НАШОЇ СИСТЕМИ ПРАВОСУДДЯ І МАЄТЕ ПИШАТИСЯ ТИМ, ЩО ВИ ВИКОНУЄТЕ ОБОВ’ЯЗКИ ПРИСЯЖНОГО!

Під час підготовки цієї Пам’ятки були використані такі норми чинного законодавства:

• стаття 127 Конституції України;
• статей 63-68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
• статей 33-34, 293-350 Цивільного процесуального кодексу України;
• статей 31, 383-391 Кримінального процесуального кодексу України;
• статей 364, 366¹, 368 Кримінального кодексу України;
• статті 172⁶ Кодексу України про адміністративні правопорушення;
• статей 3, 45-52 Закону України «Про запобігання корупції».

Інформація створена з посиланням на джерело: Методичні рекомендації, Збірник документів та статей, «Прямі зв’язки суддів з громадськістю», Київ, 2017 (стор. 75-85)