Комунікаційна стратегія Деснянського районного суду м. Чернігова

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова Деснянського районного суду м. Чернігова

_____________ М.М. Кузюра

«__» _______________ року

Комунікаційна стратегія Деснянського районного суду м. Чернігова

Зміст

1. Вступ
2. Аналіз стану комунікаційної діяльності суду
3. Наявність ресурсів для здійснення комунікацій і проблем, які потребують вирішення.
4. Стан зв’язків з громадськістю суду.
5. Мета і основні цілі комунікаційної стратегії.
6. Цільові аудиторії суду.
7. Форми і засоби комунікації з цільовими аудиторіями
8. План комунікаційних заходів суду на 2018 рік (внутрішня і зовнішня комунікація).                                             
9. Очікування та критерії оцінки комунікаційної діяльності.           

1. Вступ

Стратегія комунікаційної діяльності Деснянського районного суду м. Чернігова області є основним документом для здійснення зовнішньої та внутрішньої  комунікації на регіональному рівні, включає в себе сукупність комунікативних засобів, методів, прийомів і технік покликаних  надати об’єктивну інформацію про діяльність суду і суддів, налагодити постійний зацікавлений діалог з суспільством в інтересах забезпечення незалежності судової влади, гарантування законності та правопорядку, здійснення об’єктивного і неупередженого правосуддя.

Стратегія розроблена на основі Концепції комунікації судової влади України.

Зміст і структура комунікаційної стратегії визначається цілями правосуддя та завданнями суду і ґрунтується на нормах Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до публічної інформації», Кодексі суддівської етики, Мадридських принципах щодо зв’язку між засобами масової інформації та суддівською незалежністю, інших національних і міжнародних актах, що регулюють діяльність в цій.

Відповідальними за здійснення комунікаційної стратегії є: суддя-спікер та прес-секретар суду.

Контроль і координація комунікаційної діяльності суду здійснюється головою суду.

Відповідальними за виконання є: суддя-спікер, прес-секретар суду, керівник апарату суду та головний спеціаліст.

2. Аналіз стану комунікаційної діяльності суду (наявний досвід і здобутки)

Деснянський районний суд м. Чернігова має певний досвід здійснення внутрішньої і зовнішньої комунікаційної діяльності. Це стало можливим завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій, веденню внутрішнього документообігу, управлінню апаратом суду та донесенням інформації про діяльність суду до широкого кола громадськості через офіційний веб-сайт суду, інтернет-видання та інші кали зв’язку.

         На сьогоднішній день суд забезпечений повним автоматизованим циклом ведення діловодства та проходження судових справ, в якому використовується передовий світовий досвід судового адміністрування, кадрової політики та організації роботи. Унаслідок цього вдалося досягти стабільності кадрового складу суду, формування згуртованої професійної команди суддів і працівників апарату суду, покращення надання якісних та професійних судових послуг громадянам.

         У Деснянському районному суді м. Чернігова існує налагоджена система обміну досвідом практики ведення судових засідань.

У приміщенні суду є інформаційні стенди. Відвідувачі мають можливість ознайомитися з:  графіком розгляду справ, зразками документів, отримати необхідні матеріали.

Деснянський районний суд м. Чернігова демонструє відкритість своєї роботи, веде системну комунікаційну діяльність у двох напрямках:

• Внутрішній – робота з суддями та працівниками апарату суду щодо вдосконалення їх професійних і комунікативних навиків, облаштування приміщення суду з метою забезпечення його інформаційної насиченості, підвищення комфортності для відвідувачів і роботи суддів та працівників апарату суду;
• Зовнішній – інформування про роботу суду, просвітницька діяльність, налагодження постійного зацікавленого діалогу з громадськістю щодо організації роботи суду та відправлення правосуддя.

Деснянський районний суд м. Чернігова на даний час не задіяний у міжнародних проектах по реформуванню та вдосконаленню організаційної структури роботи суду та апарату суду.

Планування комунікаційних заходів ведеться з урахуванням результатів опитувань думки громадян, які проводяться серед відвідувачів суду щодо оцінки якості роботи суду та вирішення проблем. які виникають у них при відвідуванні його приміщення.

3. Наявність ресурсів для здійснення комунікацій і проблем, які потребують вирішення.

1) Функціональна  придатність приміщення суду для здійснення якісного правосуддя (будівля суду знаходить в орендованій частині приміщення, яка належить Деснянській районній у місті Чернігові раді, стан споруди потребує капітального ремонту, відсутність  потрібної кількості приміщень та обладнання).

У зв’язку із зростанням кількості справ, які надходять до суду, кількість залів судових засідань – три – є недостатньою. Сповільнюється швидкість черговості розгляду справ, створюються умови для порушення строків розгляду справ у суді.

          2) Будівля суду потребує капітального ремонту.  Поганий стан  таких приміщень як: секторів канцелярії суду, кабінетів суддів, коридорів та туалетів – ускладнюють роботу суддів і не сприяють позитивному сприйнятті суду його відвідувачами.

           3)   У Деснянському районному суді м. Чернігова не в повній мірі  налагоджена співпраця з засобами масової інформації Чернігівської області, в штаті суду не введена посада прес-секретаря, а виконання обов’язків прес-секретаря покладено на помічника голови суду, що, в свою чергу, не забезпечує належним чином їх виконання, у зв’язку з браком часу. Спілкування зі ЗМІ здійснюється через прес-релізи, повідомлення для преси, підготовку інтерв’ю керівництва і представників суду, організацію круглих столів, семінарів, прес-конференцій. У суді потрібно вирішити питання про обладнання міні прес-центру, виділення додаткового місця.

Прес-конференції, зустрічі з представниками ЗМІ, які проводяться у робочих кабінетах, або випадкових приміщеннях, не сприяють формуванню позитивного іміджу суду, його впізнаваності, створюють проблеми у спілкуванні з журналістами.

          4) Не сприяє налагодженню постійного зацікавленого діалогу суду з громадськістю низький рівень загальної правової культури населення регіону. Це є однією з причин невідповідних запитів до працівників суду, недовіри до діяльності суду, масових одноразових звернень до суду (соціальні виплати тощо), що створює дискомфортні умови перебування у приміщенні як самих громадян, так і працівників суду. Як наслідок – формується негативне ставлення до суду загалом.

4. Стан зв’язків з громадськістю суду.

Деснянський районний суд м. Чернігова має епізодичну співпрацю з місцевими та регіональними представниками центральних ЗМІ, забезпечення якої входить у повноваження прес-секретаря суду. Час від часу висвітлюються питання організації роботи суду, правової просвіти, діяльності суддів, розгляду справ, які викликають суспільний резонанс. Програма покликана доступно розповісти слухачеві про діяльність Деснянського районного суду м. Чернігова, нововведення в його роботу, особливості відправлення судочинства, професійні і непрофесійні моменти в юридичних установах, тощо.

Деснянський районний суд м. Чернігова постійно оновлює матеріали на своїй інтернет-сторінці веб-порталу «Судова влада України».

Окрім того суд веде інформаційно-просвітницьку роботу з громадськістю через організацію зустрічей суддів та працівників суду з різними правозахисними організаціями, професійними аудиторіями, молоддю – студентством, школярами. При виникненні потреби – організовуються зустрічі з актуальними цільовими аудиторіями.

5. Мета і основні цілі комунікаційної стратегії

Мета комунікаційної стратегії Деснянського районного суду м. Чернігова –  формування довіри громадян до системи судочинства в Україні через довіру до роботи суду, як ланки системи і, загалом, підвищення авторитету судової влади в суспільстві.

Основні цілі комунікаційної стратегії:

• забезпечення прозорості діяльності судової влади, підвищення рівня її авторитету і довіри громадян до правосуддя загалом;
• переконання широкої громадськості щодо важливості їх підтримки діяльності суддів у здійсненні об’єктивного, безстороннього, неупередженого, незалежного та справедливого правосуддя;
• підтримка стосунків між членами суддівського корпусу, сприяння в обміні інформацією між ними та організації спільної комунікаційної діяльності за межами судової влади;
• підвищення рівня обізнаності громадян регіону щодо специфіки, особливостей і змісту діяльності суду;
• підвищення авторитету судді та працівника апарату суду у суспільстві;
• покращення відносин зі ЗМІ, лідерами громадської думки, громадськими організаціями, органами державної влади і місцевого самоврядування в інтересах побудови правової держави;
• підвищення рівня правової освіти населення, інформування громадян про шляхи забезпечення їх конституційних прав та необхідність дотримання ними конституційних обов’язків;
• підвищення престижу роботи в суді, профорієнтація молоді.

6. Цільові аудиторії суду (у відповідності зі специфікою регіону)

Відповідно до цілей та актуальних проблем Деснянського районного суду м. Чернігова, цільовими аудиторіями є:

Внутрішні:

• професійні судді;
• судді у відставці;
• працівники апарату суду.

Зовнішні:

• громадяни, які часто звертаються до суду – (як-то: громадяни, які мають статус «діти війни», ліквідатори Чорнобильської аварії);
• відвідувачі суду;
• професійні організації, інтереси яких вирішуються у судовому порядку, наприклад, представники малого та середнього бізнесу тощо);
• члени кредитних спілок та спілок ошуканих вкладників;
• правозахисні організації;
• посадові особи виконавчої влади;
• посадові особи місцевих органів влади;
• науково-експертне середовище;
• студентство;
• школярі загальноосвітніх шкіл та інтернатів;
• працівники ЗМІ.

На даний час, попри вирішення актуальних питань комунікацій, для суду пріоритетними цільовими групами є: професійні судді, працівники апарату суду та громадяни, які часто звертаються до суду.

7. Форми і засоби комунікації з цільовими аудиторіями.

Під час вибору каналів зв’язку із цільовою аудиторією слід враховувати специфіку кожної окремої групи.

Найбільш численною аудиторією є громадяни, для яких найкраще обрати канали, доступні широкому загалу.

Канали зв’язків із громадськістю:

1) проведення опитування громадської думки;

2) надання інформації через веб-сторінку суду, сторінку суду в соціальній мережі;

3) розміщення інформації на інформаційних стендах у приміщенні суду;

4) надання інформації через місцеві ЗМІ (друковані та онлайн-видання);

5) надання відповіді на інформаційні запити;

6) проведення особистого прийому громадян керівником апарату суду та головою суду.

Під час визначення каналів комунікації суду із представниками ЗМІ необхідно враховувати, що ця група є більш вузькою та спеціалізованою.

Каналами комунікації зі ЗМІ може бути обрано:

1) прес-релізи;

2) надання інформації через веб-сайт суду;

3) розсилання інформації про діяльність суду безпосередньо у ЗМІ;

4) організація інтерв’ю з головою суду, суддею-спікером;

5) забезпечення можливості присутності у відкритих судових засіданнях представників ЗМІ.

Обираючи засоби зв’язку зі студентами юридичних спеціальностей, слід орієнтуватись на те, що основною ідеєю співпраці з цією групою є популяризація роботи в суді з метою формування майбутнього високопрофесійного персоналу.

Каналами комунікації зі студентами може бути обрано

• зустрічі, обговорення тем, безпосередньо пов’язаних із діяльністю судів;
• екскурсії;

3) сприяння організації проходження практики студентами юридичних спеціальностей в суді.

Каналами комунікації із представниками суб’єктів владних повноважень можуть бути:

1) надання інформації через веб-сайт суду;

2) обмін інформацією шляхом офіційного листування тощо.

8. План комунікаційних заходів Деснянського районного суду м. Чернігова на 2018 рік

9. Очікування та критерії оцінки комунікаційної діяльності

• розуміння громадянами результатів роботи суду, позитивне сприйняття судових рішень і ухвал;
• підвищення довіри до суду і системи судочинства;
• зміни (на позитивні) в оцінках роботи суду.

Моніторинг результатів комунікаційної діяльності :

• визначення співвідношення між кількістю інформації, що виходить з суду і повідомленнями, які потрапили у ЗМІ та стали предметом громадської уваги;
• оцінка інформації, що з’явилася в ЗМІ щодо діяльності суду (співвідношення позитивної і негативної інформації);
• організація і проведення опитувань громадської думки щодо якості наданих судом послуг;
• наявність зворотного зв’язку з цільовими групами та громадськістю загалом.