ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІГОВА
15.04.2015
№ _______/15-Вих/1-кс/750/723/15
Справа № 750/2673/15-к
В.о. прокурора Чернігівської області
Кайло І.Ю.
Начальнику УМВС України в Чернігівській області
Альохіну Е.В.
Практика Деснянського районного суду м. Чернігова з питань судового контролю, а саме при розгляді скарг на рішення слідчого про закриття кримінального провадження дозволяє зробити деякі висновки, котрі, суд сподівається, також зацікавлять і керівників обласних правоохоронних органів, приймаючи до уваги, що межі юрисдикції суду щодо скарг даної категорії, поширюються більш ніж на десяток правоохоронних органів області.
Слід зазначити, що відповідно до положень ст. 303 КПК України на досудовому провадженні до суду (слідчого судді) можуть бути оскаржені серед рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, і такі як рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, а також рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.
При цьому, суд у першу чергу, хоче звернути увагу керівництва прокуратури області та УМВС України в області саме на провадження, які розглядались на підставі пункту 3 частини 1 означеної вище статті закону, а саме стосовно оскарження учасниками кримінальних провадження рішень слідчих про закриття кримінальних проваджень під час досудового слідства.
Так, в провадженні суду перебували скарги, подані на рішення слідчих про закриття кримінального провадження, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, більша частина з яких була задоволена, оскільки означені постанови фактично не містили належного обґрунтування щодо винесення такого рішення, а посилання слідчих у таких постановах були скоріше їхніми припущенням, ніж аналітичними висновками.
Більш того, навіть під час розгляду відповідної скарги, деякі слідчі прямо в судовому засіданні навіть і не заперечували щодо задоволення таких, а навпаки, підтверджували, що дійсно оскаржувані постанови були винесені передчасно, однак жодної спроби виправлення такої ситуації, а саме, шляхом самостійного скасування даного неправомірного рішення, до початку звернення скаржника до суду, слідчими та прокурорами жодного разу не було зроблено.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
З цього питання суд не має наміру наводити приклади, аби не порушувати принципи верховенства права, законності та рівності перед законом і судом, але вважає, що проведення аналізу щодо таких моментів у слідчих підрозділах та прокуратурі, дозволить виявити всі подібні факти та прийняти необхідні рішення, аби унеможливити порушення закону у подальшому. Слід зазначити, що таке відношення окремих слідчих та прокурорів, які здійснюють повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженню, і, не в останню чергу, безпосередніми керівниками тих, створює невиправну тяганину при розслідуванні кримінальних проваджень, порушує принцип розумності строків при розслідуванні, призводить до порушення прав та законних інтересів учасників процесу. Крім того, це призводить до значних витрат робочого часу учасників процесу, працівників слідства та прокуратури, а також працівників суду, а також тягне за собою і необґрунтовані матеріальні витрати.
Також, була виявлена ще одна негативна тенденція, присутня саме цій категорії кримінальних провадження, рішення по котрим оскаржувались в суді.
Так з’ясувалось, що під час звернення осіб до суду зі скаргами на рішення слідчих про закриття кримінального провадження, останніми неодноразово були пропущенні строки на звернення до суду, причому не з їх вини, оскільки в судовому засіданні кожного разу було встановлено, що після винесення слідчими постанов про закриття кримінальних проваджень, копії тих, у відповідності до вимог п. 5 ст. 284 КПК України не були своєчасно направлені на адреси потерпілих або ж інших зацікавлених осіб, а були отримані тими лише після самостійних звернень таких осіб до слідчих з проханням про отримання копій, що є грубим порушенням прав учасників процесу. В деяких випадках період з дня постановлення слідчим такого рішення до дня отримання копії обраховується навіть у декілька місяців, що є кричущими фактами та нічим не виправданими.
Таке ставлення слідчих до виконання свої обов’язків а рівно і відповідних прокурорів, а також всіх їхніх керівників, призводить до висновку, що скоріш за все вони не зацікавлені в скорішому розслідуванні таких кримінальних проваджень, з метою притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а навпаки, є свідоме бажання якомога скорішому закрити ті з будь-яких підстав, причому, порушуючи при цьому всі норми права.
Так, наприклад, 18.03.2015 р. судом була задоволена скарга адвоката Дворніченка М.М. (справа № 750/1463/15-к, провадження № 1-кс/750/610/15), поданим ним 12.02.2015 р. на постанову слідчого слідчого відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області Демидчика Д.В. від 04.12.2014 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270010000480. Фактичне вручення копії рішення слідчого відбулось лише через 70 днів після прийняття самого рішення.
19.03.2015 р. судом була задоволена скарга адвоката Дворніченка М.М. (справа № 750/1462/15-к, провадження № 1-кс/750/611/15) в інтересах потерпілої Баглай С.П. на постанову слідчого слідчого відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області Демидчика Д.В. від 04.12.2014 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014270010000491 від 06.02.2014 р. І в даному випадку фактичне вручення копії рішення слідчого відбулось лише через 70 днів після прийняття самого рішення.
20.03.2015 р. судом була задоволена скарга Іванченко І.М. (справа № 750/2262/15-к, провадження № 1-кс/750/618/15) подана нею 10.03.2014 р. на рішення слідчого слідчого відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області Бондаренка С.В. від 30.12.2014 р. про закриття кримінального провадження № 42014270010000018. У своїй скарзі Іванченко І.М. зазначає, що та є незаконною та винесена з порушенням вимог КПК України, оскільки слідчим не було проведене повне, всебічне та об’єктивне розслідування з приводу знущання громадянкою Бігун М.Г. над конем на прізвисько «Тайфун», кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, що передбачає таке закриття за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, однак в самій постанові зазначено, що кримінальне провадження закрите у зв’язку з відсутністю предмету злочину. Копію постанови вона отримала лише 27.02.2015 р. після самостійного звернення до слідчого відділу, тобто майже через 2 місяці після її винесення і це жодними матеріалами слідства не спростовано.
Слід зазначити про вияв неповаги з боку слідчого, оскільки той в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був сповіщений у встановленому законом порядку.
23.03.2015 р. судом була задоволена скарга Рибіцького В.В. (справа № 750/2248/15-к, провадження № 1-кс/750/615/15) подана ним 10.03.2015 р. на рішення старшого слідчого слідчого відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області Пирога В.Ю. від 23.12.2014 р. про закриття кримінального провадження № 12014270010006512 від 24.11.2014 р. Так під час розгляду скарги в судовому засіданні особа, яка подала скаргу – Рибіцький В.В. таку підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав. Вважає, що потрібно допитати свідків Веремей О., Польського О., а також провести одночасний допит тих для з’ясування причин розбіжностей в показаннях, теж необхідно виконати у відношенні свідків Іваницької І.І., Савченко Р.О. та самого потерпілого.
Слідчий в судовому засіданні також не заперечував проти задоволення тієї, зазначивши, що дійсно дана постанова винесена передчасно. Доказів щодо отримання заявником копії постанови про закриття кримінального провадження, раніш ніж 23.02.2015 р. слідчий суду не надав. Слід зазначити, що фактичне вручення підозрюваному копії постанови лише через 62 дні після постановлення такого рішення, свідчить про грубе порушення конституційних прав і свобод потерпілого з боку слідчого, нехтування тим вимог щодо розумності строків при вчиненні слідчих дії.
26.03.2015 р. була задоволена скарга адвоката Курганської Г.М. (справа № 750/2793/15-к, провадження № 1-кс/750/744/15) подана нею 23.03.2015 р. на рішення слідчого слідчого відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області Безя І.В. від 16.02.2015 р. про закриття кримінального провадження № 12013260010005029. У своїй скарзі Курганська Г.М. зазначає, що та є незаконною та винесена з порушенням вимог КПК України, оскільки слідчим не було проведене повне, всебічне та об’єктивне розслідування з приводу спричинення Левадським О.О., батьком учениці Левадської О.О., 24.09.2013 р. у приміщенні школи, в присутності вчителів та дітей, умисних тілесних ушкоджень учню Харченку Р.В., при цьому слідчим не було виконано жодної із вимог, відповідно до визначених ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова, якою була скасована попередня постанова про закриття даного кримінального провадження, а копію постанови про закриття кримінального провадження заявник отримала лише 14.03.2015 р., тобто майже через місяць після прийнятого рішення.
Як і в інших випадках слідчий в судове засідання на розгляд скарги не з'явився, а його причини неявки суду не відомі.
09.04.2015 р. судом була задоволена скарга Решотка М.А. (справа № 750/2673/15, провадження по справі № 1-кс/750/723/15) на постанову слідчого слідчого відділу Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області Когана М.А. від 10.07.2014 р. про закриття кримінального провадження № 120132600101005274. В своїй скарзі Решотка М.А. зазначає, що та є незаконною та винесена з порушенням вимог КПК України, оскільки слідчим не було проведене повне, всебічне та об’єктивне розслідування з приводу спричинення йому Палей К.В. тілесних ушкоджень, кримінальне провадження закрите на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, що передбачає таке закриття за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, однак такий висновок є не правильним, з чим суд погодився. Також Решотка М.А. зазначив, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 16.03.2015 р. після написання відповідної заяви, тобто майже через 10 місяців після постановлення рішення. Будь-які інші докази щодо отримання ним такої копії в період з 10.07.2014 р. до 16.03.2015 р. слідством суду не надані, більш того і в даному випадку слідчим був проігнорований виклик до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за потрібне поставити про таке до відома в.о. прокурора Чернігівської області та начальника УМВС України в Чернігівській області для прийняття дієвих заходів реагування, а саме встановлення причин та умов, котрі викликали породження такої негативної практики в органах слідства та прокуратурі, встановлення кола всіх осіб, котрі допустити або не попередили такі порушення закону, вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідних осіб, якщо перші керівники правоохоронних органів області поділяють точку зору суду про необхідність дотримання вимог закону.
Хочеться звернути Вашу увагу на те, що судом останнім часом направлені десятки таких інформацій щодо подібних порушень законів на адресу міських і обласних керівників правоохоронних органів, але практично всі вони не викликали належної зацікавленості у цих посадових осіб, суд отримав формальні відписки про нібито якусь реакцію.
Характерним є лист заступника прокурора області С.Івашка від 19.02.2015 р. № 04/2/2-555вих15, де він жодним словом на обмовився щодо реагування з його боку, як керівника, на порушення саме в органах прокуратури, а переслав такий лист суду начальнику обласної міліції, та ще і запропонував останньому запросити заступника голови Деснянського районного суду м. Чернігова провести у міліції якийсь семінар. Хочу зазначити, що навіть без вказівок цього працівника обласної прокуратури така робота, ще до його рекомендацій судом здійснювалась і здійснюється, про що йому, мабуть, не відомо, хоче, на мій погляд, це ймовірно входить скоріш до його службових обов’язків.
Аби у подальшому унеможливити ігнорування саме першими керівниками правоохоронних органів подібних звернень суду, на сайті суду така інформація вже розміщується прес-службою, аби члени громадянського суспільства міста, області та держави могли самі скласти думку щодо позиції перших осіб цих органів.
Суд сподівається, що зазначені вище недоліки будуть усунені саме шляхом реагування з Вашого боку, що не буде потребувати у подальшому звернень до керівництва правоохоронних органів держави.
В.о. голови В.М. Розинко
вик. Полях С.В.
954830
_03_03.png)
