Інформація щодо змін до Закону України «Про судовий збір»

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII вносено зміни не лише до чотирьох процесуальних кодексів, але також істотно змінено  інші правила судочинства, зокрема, щодо сплати судового збору.

Вказаний Закон набув чинності з дня початку роботи Верховного Суду – 15 грудня 2017 року.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Основними змінами щодо сплати судового збору є наступне:

• Закріплено максимальний розмір судового збору, який може сплачуватись юридичною особою за подання позовної заяви майнового характеру. Так, за подання до суду такої заяви сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
• Ставка судового збору за подання апеляційної скарги збільшена до 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті за подання позовної заяви, іншої заяви і скарги, а при поданні касаційної скарги – до 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
• При  поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
• Закріплено можливість перерахування судового збору не лише у безготівковій чи готівковій формі, але й через платіжні системи через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина 1 статті 6 Закону).
• Із пільговиків по сплаті судового збору виключено Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, місцеві адміністрації та органи Держпраці, які в подальшому зобов’язані сплачувати судовий збір на загальних умовах.
• Передбачено можливість повернення 50% сплаченого судового збору у таких випадках: у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті (частина 3 статті 7 Закону).
• Встановлено перелік умов, за наявності яких суду надається право відстрочити або розстрочити сплату судового збору. Зокрема, це допускається, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача; якщо позивачами є військовослужбовці, батьки дитини до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки) дитини до чотирнадцяти років або дитини-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; якщо позивач діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. При цьому суд може відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, якщо подано позов про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи про відшкодування шкоди здоров’ю (частина перша статті 8 Закону).

Також пунктом 18.4 Перехідних положень Розділу 3 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII передбачено, що  у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Водночас, абзацом 24, ч. «а», пп. 1, п. 17 Розділу 4 цього ж Закону виключено підпункти 2 і 3, у пункті 4, частини другої, статті 4, Закону України «Про судовий збір», а саме: 2) за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа – 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) за роздрукування технічного запису судового засідання – 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш тексту на папері формату А4.

До відома сповіщаємо, що пунктом другим частини другої статті 3 Закону визначено, що судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу. Однак, до частини другої статті 4 Закону внесено зміни, якими передбачено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.